Звідки пішли Нивки
Опубліковано 30 листопада 2015 року о 12:26
Бібліотека імені Миколи Костомарова Шевченківського району столиці продовжує серію інформаційно-просвітницьких зустрічей з молодими шевченківцями.Цього разу, 27 листопада, відбулася чергова бесіда-лекція з першокурсниками Інституту психології і соціальних комунікацій державного університету ім. Драгоманова.
Студентам, серед яких чимало мешканців Шевченківського району, вирішили розповісти, що ж означає топонім «Нивки» і як він сформувався. Тема була продиктована невипадково, адже навчальний заклад розташований на вулиці Саратовській, 20 у мікрорайоні «Нивки».
З середини минулого сторіччя відома назва хутора «Нивки», який розташовувався там, де тепер парковий павільйон «Боулінг-клуб», (колишня «Юність».) А ще, колись тут був заміський розважальний заклад з промовистою назвою «Ельдорадо». Згодом «Нивка» звалася вже дачею.
«Васильківська дача», про яку можна говорити, як про територію «Нивок», була подарована Свято-Троїцькому монастирю вдовою київського генерал-губернатора Васильчикова Катериною Васильчиковою, мірою в 55 десятин землі – з лісом, садом, городом, пасікою, ставками й сіножаттями», - докладно і зворушливо написав про цю історію Віталій Ковалинський у своїй відомій книзі «Меценати Києва».
Монастир володів Васильчиковським хутором до подій української революції 1917-1920 рр. Потім садибу націоналізували.
У 1972 р. колишня Васильківська дача, а потім «спецдача» для партійців, набула статусу пам’ятки садово-паркового мистецтва – парк «Нивки».
Ще одна частина «Нивок» - Рубежівка. У 1948-1957 рр. було розширено територію садибної забудови на «Нивках» до Петрівської залізниці та вул. Салютної. А протягом 1960-х років був збудований житловий масив «Нивки», що простягається між вул. Бабушкіна, вулицями Баумана та Туполєва (складається переважно з 5-ти поверхових панельних будинків).
Під час екскурсу, присутні дізнались багато цікавої та пізнавальної інформації про мальовничий куточок Шевченківського району міста Києва, що розташований у верхів’ях річки Сирець, де був хутір Нивка, а тепер однойменний житловий масив.
А в кінці заходу - фото на пам'ять біля такого модного на сьогодні муралу і...очікування нової краєзнавчої подорожі!
«Васильківська дача», про яку можна говорити, як про територію «Нивок», була подарована Свято-Троїцькому монастирю вдовою київського генерал-губернатора Васильчикова Катериною Васильчиковою, мірою в 55 десятин землі – з лісом, садом, городом, пасікою, ставками й сіножаттями», - докладно і зворушливо написав про цю історію Віталій Ковалинський у своїй відомій книзі «Меценати Києва».
Монастир володів Васильчиковським хутором до подій української революції 1917-1920 рр. Потім садибу націоналізували.
У 1972 р. колишня Васильківська дача, а потім «спецдача» для партійців, набула статусу пам’ятки садово-паркового мистецтва – парк «Нивки».
Ще одна частина «Нивок» - Рубежівка. У 1948-1957 рр. було розширено територію садибної забудови на «Нивках» до Петрівської залізниці та вул. Салютної. А протягом 1960-х років був збудований житловий масив «Нивки», що простягається між вул. Бабушкіна, вулицями Баумана та Туполєва (складається переважно з 5-ти поверхових панельних будинків).
Під час екскурсу, присутні дізнались багато цікавої та пізнавальної інформації про мальовничий куточок Шевченківського району міста Києва, що розташований у верхів’ях річки Сирець, де був хутір Нивка, а тепер однойменний житловий масив.
А в кінці заходу - фото на пам'ять біля такого модного на сьогодні муралу і...очікування нової краєзнавчої подорожі!
