Урочисте відкриття меморіальної дошки Народному артисту Юрію Олександровичу Гуляєву

27 жовтня на фасаді будинку по вулиці Пушкінській, 19 відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Народному артисту УРСР, Народному артисту СРСР, солісту Київського академічного театру опери і балету ім.Т.Г.Шевченка Юрію Олександровичу Гуляєву, талантом якого захоплювалися мільйони слухачів не тільки колишнього СРСР, а й за кордоном.
Юрій Олександрович Гуляєв народився 9 серпня 1930 року в Тюмені, російський та український співак (ліричний баритон). Навчався в музичний школі, після закінчення вступив до Уральської консерваторії на вокальний факультет. На п’ятому курсі (1953 р.) був запрошений до Свердловського театру опери та балету. У 1956 році Юрій Гуляєв переїздить в Україну, в Донецьк, де приємно дивує нових колег – солістів Донецького оперного театру – своєю зрілістю й умінням плідно працювати.
У двадцять шість років Юрію Гуляєву присвоєно звання заслуженого артиста України, він отримав пропозицію працювати в Києві, у театрі з віковими традиціями, в оперній трупі, сильній і відомій своїми виконавцями та диригентами.
У Київському театрі опери та балету імені Т. Шевченка Юрій Олександрович плідно працює. Його репертуар поповнювався партіями української класики: Максим із «Арсенала» Г. Майбороди, Султан із «Запорожця за Дунаєм» С. Гулака- Артемівського. Концертна діяльність Юрія Гуляєва розвивалась паралельно оперній, він у супроводі баяна співав арії, пісні, романси. Естрада принесла йому широку популярність. У його репертуарі народні пісні («Дивлюсь я на небо»), зарубіжна класика і сучасна пісня, якій він віддавав багато сил. Співак багато гастролював у США, Канаді, Франції, Японії, Бельгії, Кубі.
У 1961 році знявся в ролі Вадима у фільмі С. Параджанова «Українська рапсодія». Про нього створено телефільм «Юрій Гуляєв» (1972 р.). Він заслужений артист Української РСР (1960 р.), народний артист Української РСР (1965 р.).
У 1962 році композитор Ігор Шамо та поет Дмитро Луценко написали пісню «Як тебе не любити, Києве мій», першим публічним виконавцем якої був Юрій Гуляєв. Із листопада 2014 року ця пісня – офіційний гімн Києва.