Пером і пензлем – за мир та єдність України!
Опубліковано 18 грудня 2014 року о 16:57
Коли до бібліотеки ім. Ошера Шварцмана звернулись волонтери з пропозицією зробити виставку дитячих малюнків та листівок, що надсилаються нашим солдатам на Донбас, ми замислились: ну що можуть намалювати діти, коли навіть ми дорослі, кожен день бачимо та чуємо з екранів ТВ, по радіо, в громадському транспорті, з газетних шпальт та розмов між людьми слова «АТО», «війна», а наше життя сьогодні просто зациклене на цьому? Для дитини, як відомо, є лише два кольори, без відтинків: біле – чорне, правда – «кривда». Робити ще одну виставку про війну? Та відмовляти було не дуже ввічливо і ми сказали: «Приносьте, подивимось, поспілкуємось»…
А вже через тиждень 14 грудня в бібліотеці відкрилася виставка «Дорогий солдате!». «Повертайтесь живими!», «Ми за мир!», «Ми хочемо миру!», «Україна – єдина країна!», «Я за мир, а ти?», «З Новим Роком!», жовто-гарячі соняшники, жовті пшеничні поля і синє небо, танк, що везе новорічну ялинку та літак з якого сиплються новорічні подарунки. Такими малюнками і закликами вирішили зігріти серця воїнів України школярі.
На відкритті виставки були присутні волонтери, які допомагають солдатам Збройних сил України (спасибі Максиму Холодову та його дружині Вікторії). До речі, частина цієї допомоги також потрапляє і до мирних мешканців, постраждалих від військових дій, до лікарень у зоні АТО.
Зустрілись ми із солдатами Зенітно-ракетного полку України – красномовніше за їх слова про прагнення миру сказало те, що були вони без військової форми. Дякуємо Вам, Павло і В’ячеслав!
Подяка рідним – мамі, дружині і сину – загиблого на Донбасі солдата Андрія Федорова, які прийшли до нас із відкритими серцями, без бажання помститись комусь там, на іншому боці.
Спасибі відвідувачам бібліотеки, багато з яких не тільки підтримали цю акцію, а й взяли із собою дітей – останні під керівництвом завідуючої бібліотекою ім. О. Шварцмана Тетяни Бабушкної прямо під час заходу із задоволенням намалювали нові подарунки, які також будуть передані нашим військовим.
Приєдналися до нас і київські поети з ЛітО «Київ ПОЕТажний» Конгресу літераторів України. Олексій Осипов, Євгеній Орел, Олег Максименко і Влад Кучерявий адресували присутнім свою громадянську лірику та пісні.
Та на цьому заходи 14 грудня не скінчилися, адже… Краще надамо слово одному з очевидців:
«…Відбулося нечуване диво! Навіть і зараз сльози на очах, а тоді я відчула незвичайне, ні з чим не зрівняне хвилювання. Поети Києва, Донецька, Маріуполя і Артемівська зустрілися за допомогою Скайпу і обмінялися своєю творчістю. Божественні рими спасуть та об’єднають нас, на зло усім, хто нас не любить і бажає зламати... «Моё оружие - перо!» - читал поэт из Донецка. Поети України тепер будуть спілкуватись, і творча, енергія віршів і пісень обов’язково досягне дивовижних результатів! Спасибі ЛітО «Київ ПОЕТажний», Олегу Федорову, Марату Страковському, бібліотеці ім. О. Шварцмана за це диво!»Такими словами охарактеризувала телеміст «Київ-Схід» заслужений діяч мистецтв України, поет, композитор і телеведуча Алла Мігай, яка була присутня на цій «зустрічі». Дійсно, вийшло дуже цікаво і зворушливо. Дякуємо голові Донецької обласної організації Конгресу літераторів України Олександру Гросову і його колезі поету Володимиру Чачанідзу, що зуміли у такий час зібрати колег та організувати зв’язок у Донецьком, дякуємо Ігорю і Валерію Герланцям за зв’язок з поетами Маріуполя. А завдяки співпраці із Центральною міською бібліотекою Артемівська ми мали зв’язок із поетом Віктором Шендриком. Цікаво, що, наприклад, відсотків 70 творчості наших друзів з Донецька та представлені ними книжки були українською мовою, а творчість киян на 95% - російськомовна. Інтернет і поезія нас об’єднали. Об’єднали любов до рідної землі, до України. Сподіваємось, що об’єднали назавжди.Додамо лише, що інформація про ці заходи була висвітлена службою новин радіокомпанії «Ера».
На відкритті виставки були присутні волонтери, які допомагають солдатам Збройних сил України (спасибі Максиму Холодову та його дружині Вікторії). До речі, частина цієї допомоги також потрапляє і до мирних мешканців, постраждалих від військових дій, до лікарень у зоні АТО.
Зустрілись ми із солдатами Зенітно-ракетного полку України – красномовніше за їх слова про прагнення миру сказало те, що були вони без військової форми. Дякуємо Вам, Павло і В’ячеслав!
Подяка рідним – мамі, дружині і сину – загиблого на Донбасі солдата Андрія Федорова, які прийшли до нас із відкритими серцями, без бажання помститись комусь там, на іншому боці.
Спасибі відвідувачам бібліотеки, багато з яких не тільки підтримали цю акцію, а й взяли із собою дітей – останні під керівництвом завідуючої бібліотекою ім. О. Шварцмана Тетяни Бабушкної прямо під час заходу із задоволенням намалювали нові подарунки, які також будуть передані нашим військовим.
Приєдналися до нас і київські поети з ЛітО «Київ ПОЕТажний» Конгресу літераторів України. Олексій Осипов, Євгеній Орел, Олег Максименко і Влад Кучерявий адресували присутнім свою громадянську лірику та пісні.
Та на цьому заходи 14 грудня не скінчилися, адже… Краще надамо слово одному з очевидців:
«…Відбулося нечуване диво! Навіть і зараз сльози на очах, а тоді я відчула незвичайне, ні з чим не зрівняне хвилювання. Поети Києва, Донецька, Маріуполя і Артемівська зустрілися за допомогою Скайпу і обмінялися своєю творчістю. Божественні рими спасуть та об’єднають нас, на зло усім, хто нас не любить і бажає зламати... «Моё оружие - перо!» - читал поэт из Донецка. Поети України тепер будуть спілкуватись, і творча, енергія віршів і пісень обов’язково досягне дивовижних результатів! Спасибі ЛітО «Київ ПОЕТажний», Олегу Федорову, Марату Страковському, бібліотеці ім. О. Шварцмана за це диво!»Такими словами охарактеризувала телеміст «Київ-Схід» заслужений діяч мистецтв України, поет, композитор і телеведуча Алла Мігай, яка була присутня на цій «зустрічі». Дійсно, вийшло дуже цікаво і зворушливо. Дякуємо голові Донецької обласної організації Конгресу літераторів України Олександру Гросову і його колезі поету Володимиру Чачанідзу, що зуміли у такий час зібрати колег та організувати зв’язок у Донецьком, дякуємо Ігорю і Валерію Герланцям за зв’язок з поетами Маріуполя. А завдяки співпраці із Центральною міською бібліотекою Артемівська ми мали зв’язок із поетом Віктором Шендриком. Цікаво, що, наприклад, відсотків 70 творчості наших друзів з Донецька та представлені ними книжки були українською мовою, а творчість киян на 95% - російськомовна. Інтернет і поезія нас об’єднали. Об’єднали любов до рідної землі, до України. Сподіваємось, що об’єднали назавжди.Додамо лише, що інформація про ці заходи була висвітлена службою новин радіокомпанії «Ера».