Любий наш Кобзарю
Опубліковано 10 березня 2016 року о 10:02
9 березня ми вшановуємо пам’ять великого поета та художника Тараса Шевченка. Для нас ця геніальна постать ще особлива тим, що ми живемо у районі, що носить його ім'я.
Тарас Шевченко був людиною унікальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені народу. Життєвий шлях носив його по Україні, Росії, Європі. Але в нього було одне єдине кохання і пристрасть – рідна Україна.
Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною, суверенною державою, коли в Україні шануватимуться культура та історія народу, а люди будуть щасливими.
Всього 47 років прожив Т. Шевченко, з них 24 - був кріпаком, і тільки 13 прожив на волі.
Навесні 1859 року Шевченко востаннє приїжджає в Україну. Він жадібно малює, збирає фольклор і мріє купити землю над Дніпром, щоб оселитися тут назавжди. Проте влітку його арештовують через наклеп, висилають до Петербургу та забороняють самовільно відвідувати батьківщину.
В останній рік свого життя Кобзар хворіє, але продовжує активно працювати. Він прагне наздогнати втрачені 10 років заслання. Але вдається це не завжди – хвороби не відпускають поета. 10 березня 1861 року о 5 годині 30 хвилин ранку Тарас Григорович Шевченко помер.
Спочатку поета поховали в Петербурзі на Смоленському кладовищі. Проте друзі вирішили виконати заповіт Тараса Григоровича й поховати його «де лани широкополі, і Дніпро, і кручі» - в Україні. За два місяці це вдалося здійснити. Тіло Шевченка перевезли до Канева і перепоховали 22 травня 1861 року.
Народ шанує Т. Г. Шевченка. Його пісні та думи в Україні повік не забудуть. Кобзарю поставлені пам’ятники не лише в Україні, а й в багатьох країнах світу (всього 1 384). Його ім’ям названі вулиці, парки, школи, бібліотеки.
Напередодні Дня народження Великого Кобзаря, у бібліотеці імені М.Костомарова для малечі Шевченківського району були проведені інтерактивно-пізнавальні ігри. Діти охоче розповіли про знайомі місця нашого району, які носять ім’я Шевченка, і показати своє домашнє завдання – розмальований герб району. Далі за марштутом - невелика вікторина пов’язана з символами України та із постаттю великого поета.
Ну і, звичайно, довгоочікувана гра-пазл: «Герб Шевченківського району», «Гілку каштану» та «Портрет Шевченка».
Наприкінці зустрічі діти зрозуміли, що потрібно любити Україну, як любив її поет. Треба читати його твори - тоді мова буде багатою, чистою та чарівною, бо українська мова – одна з найкращих мов світу.
Навесні 1859 року Шевченко востаннє приїжджає в Україну. Він жадібно малює, збирає фольклор і мріє купити землю над Дніпром, щоб оселитися тут назавжди. Проте влітку його арештовують через наклеп, висилають до Петербургу та забороняють самовільно відвідувати батьківщину.
В останній рік свого життя Кобзар хворіє, але продовжує активно працювати. Він прагне наздогнати втрачені 10 років заслання. Але вдається це не завжди – хвороби не відпускають поета. 10 березня 1861 року о 5 годині 30 хвилин ранку Тарас Григорович Шевченко помер.
Спочатку поета поховали в Петербурзі на Смоленському кладовищі. Проте друзі вирішили виконати заповіт Тараса Григоровича й поховати його «де лани широкополі, і Дніпро, і кручі» - в Україні. За два місяці це вдалося здійснити. Тіло Шевченка перевезли до Канева і перепоховали 22 травня 1861 року.
Народ шанує Т. Г. Шевченка. Його пісні та думи в Україні повік не забудуть. Кобзарю поставлені пам’ятники не лише в Україні, а й в багатьох країнах світу (всього 1 384). Його ім’ям названі вулиці, парки, школи, бібліотеки.
Напередодні Дня народження Великого Кобзаря, у бібліотеці імені М.Костомарова для малечі Шевченківського району були проведені інтерактивно-пізнавальні ігри. Діти охоче розповіли про знайомі місця нашого району, які носять ім’я Шевченка, і показати своє домашнє завдання – розмальований герб району. Далі за марштутом - невелика вікторина пов’язана з символами України та із постаттю великого поета.
Ну і, звичайно, довгоочікувана гра-пазл: «Герб Шевченківського району», «Гілку каштану» та «Портрет Шевченка».
Наприкінці зустрічі діти зрозуміли, що потрібно любити Україну, як любив її поет. Треба читати його твори - тоді мова буде багатою, чистою та чарівною, бо українська мова – одна з найкращих мов світу.