Холера. Симптоми, збудник, поширення та профілактика
Опубліковано 15 вересня 2017 року о 14:46
Холера – гостра кишкова інфекція, яка характеризується тяжким клінічним перебігом, високою смертністю і здатністю за короткий час вражати багато людей на значній території.
Це – типова кишкова інфекція з фекально-оральним механізмом передачі. Особливість її полягає в тому, що вібріон холери краще, ніж збудники інших кишкови інфекцій, пристосувався до існування у воді.
Так можна зробити висновок, що холера, в основному, передається через воду. Водний шлях – основний для поширення холери. Слід пам'ятати, що роль питної води як основного фактора захворюваності в минулому, тепер відійшла на другий план, а основною причиною стала вода водойм у разі їх забруднення стічними водами.
Питома вага цього чинника становить 40 відсотків від загальної кількості виявлених шляхів передачі. Інфекція може передаватися також через молочні продукти, рибу домашнього приготування, а також через побутові контакти, якими, на відміну від інших кишкових інфекцій, дуже швидко холера передається від людини до людини.
Хворий типовою формою холери за перші 4-5 днів виділяє в навколишнє середовище щодоби 10-20 і більше літрів випорожнень, які містять величезну кількість збудників хвороби. Такий хворий небезпечніше простого носія. Однак типового хворого легше виявити та ізолювати, ніж носія, який протягом тривалого часу (в середньому 10 днів) може виділяти збудник у навколишнє середовище, де вібріони накопичуються у так званої критичної маси, яка стає причиною зараження великої кількості людей.
За даними, отриманими при вивченні спалахів холери, що мали місце з 1970 по 1995 рік, перші місцеві випадки захворювання в населеному пункті проявляються через 10-15 днів після внесення туди хвороби. Світ пережив не одну епідемію холери. Холера відома в світі з давніх часів. Починаючи з 1817 року, в світі було сім епідемій холери, кожна з яких забрала життя сотень тисяч людей.І що небезпечно, збудник хвороби зберігається на нашій території. Існують невиявлені джерела інфекції, які можуть сприяти виникненню хвороби. Епідемії холери, як правило, обумовлені критичним станом водопровідних і каналізаційних споруд.
Ознаки захворювання холерою
Bнкубаціонний (прихований) період триває від декількох годин до п'яти діб. Найчастіше перші ознаки хвороби з'являються через дві-три доби після зараження. Захворювання починається раптово. З'являються часті випорожнення кишечника. Хворі на холеру не скаржаться на біль або спазми в животі, як це буває при інших кишкових інфекцій. Калові маси спочатку мають кашаподобний вид, згодом набувають водянисту консистенцію без запаху і не містять домішок слизу і крові. Втрата рідини в перший день може досягати 10-15 літрів і більше, хворий худне, температура знижується до 35-34 градусів. Може губитися свідомість.
Іноді трапляються так звані блискавичні форми без проносу і блювоти. При цьому хворий швидко вмирає. Нерідко бувають і легкі форми холери, у хворого спостерігається тільки розлад шлунку, і він швидко одужує.
Такі хворі, як правило, не звертаються до лікаря і тому уникають госпіталізації, складаючи більшу небезпеку для оточуючих.
Профілактика холери
- Мийте руки з милом.
- Пийте тільки кип'ячену воду, яку слід підкислити лимоном, лимонною кислотою, столовим оцтом.
- Ретельно промивайте проточною питною водою овочі, фрукти, виноград, кавуни і дині. Споліскуйте їх кип'яченою водою.
- Дотримуйтеся чистоти вдома, на вулицях, у місцях громадського користування.
- Посуд, іграшки періодично слід обдавати окропом.
- Не купуйте у приватних осіб рибу, виловлену в річках небезпечної зони, не купайтеся в такій річці.
- Мити харчові продукти у річковій воді небезпечно.
- У разі розладу кишкового тракту (блювота, пронос) негайно звертайтеся до лікаря. Самолікування в цьому випадку небезпечно, хвороба розвивається дуже швидко. Не відмовляйтеся від госпіталізації, якщо були в контакті з хворим або на цьому наполягає медпрацівник.