26 листопада Україна вшановує жертв голодомору

Цього року національні пам’ятні заходи присвячені людям, які змогли реалізувати себе, попри травму пережитого у 1932-1933 роках. «Голодомор не зламав» — ані цих людей, ані наш народ.

Результатом Голодомору стали не лише мільйони вбитих та опустілі українські домівки, а й спустошені душі тих, хто пережив 1933-й. Людям боляче було гадати, якими б вони стали, якби не Голодомор, що назавжди поламав їхні життя.

«Голод обраний як зброя геноциду дав Сталіну можливість не лише забрати життя у мільйонів українців, але вбити тих із них, хто пережили масове вбивство. — пояснює історик Володимир В’ятрович. — Вбити їх як українців: ті, хто вижили, добровільно позбавлялися власної мови, культури, традицій, переплавлювалися у безликий «совєтський народ». Вбити їх як людей: перетворити в істот, позбавлених почуття гідності, понизити до рівня тваринного існування, а згодом вмонтувати в якості гвинтиків у тоталітарну машину».

Проте геноцид зламав не усіх. Серед тих, хто вижили фізично, були й такі, хто не дав знищити себе духовно. Інститут національної пам’яті обрав серед тисяч видатних українців 15 незламних героїв, щоб особливо вшанувати їх пам’ять цьогоріч.

Це — автор Акта проголошення незалежності України у 1991-му Левко Лук’яненко, оперна співачка Євгенія Мірошниченко, дисиденти Іван Світличний та Олекса Тихий, видатна художниця Катерина Білокур, письменники Василь Барка, Олесь Гончар, лікарка Нонна Ауска, поет Дмитро Білоус, філософ Микола Руденко, модель Євгенія Сакевич-Даллас, творець музеїв Михайло Сікорський, кінодраматург Борис Хандрос, прозаїк Анатолій Дімаров, живописець Опанас Заливаха.

Українці не дали знищити себе духовно. Всупереч несприятливим обставинам радянської дійсності наступних років, багато хто стали митцями, художниками, письменниками, перекладачами, науковцями, громадськими діячами та збагатили українську і світову культуру.