10 березня– річниця публічного виконання Державного гімну

Створення сучасного Гімну України бере початок з осені 1862 року, коли український вчений-етнограф, поет і журналіст, активний діяч українського визвольного руху на Правобережній Україні Павло Чубинський написав патріотичного вірша «Ще не вмерли України і Слава,  і Воля».  Слова Чубинського були покладені на музику Михайла Вербицького –  скромного священика, обдарованого талантом митця,  одного з основоположників української композиторської школи.

Перше документальне свідчення виконання пісні датується 10 березня 1865  року, що офіційно вважається датою першого публічного виконання національного гімну.  Цікаво,  що перший тиражований на грамплатівці запис цієї пісні зробила студія Columbia ( США ) у 1916  році. Мало хто з українців знає,  що вірш «Ще не вмерли України ...»  Павло Чубинський написав у Києві,  на вулиці Великій Васильківській, 122,  у домі купця Лазарева.

Спочатку Михайло Вербицький написав музику для гітари,  а вже згодом адаптував її для хору.  Павло Чубинський був звинувачений шефом поліції в авторстві : « возмутительных песен и прокламаций», «за вредное влияние на умы простолюдинов».  У 23- річному віці він був висланий на проживання під наглядом поліції в Архангельську губернію саме за авторство славетного вірша.  Після проголошення незалежної Української держави в січні 1918  року  пісня «Ще не вмерли України ...»  звучала як національний гімн при УНР ( Українська Народна Республiка),  ЗУНР ( Західноукраїнська Народна Республiка ),  Гетьманаті та Директорії.  Хоча протягом національно – визвольних змагань «Ще не вмерли України ...»  звучала як гімн,  однак офіційне затвердження вона одержала лише 15  березня 1939  року –  як гімн Карпатської України.  Слова Гімну України були узаконені 6 березня 2003  року.