«Земля козаків» очима сирійського мандрівника
Опубліковано 04 серпня 2016 року о 16:24
У виставкових залах музею «Будинок митрополита» Національного заповідника «Софія Київська» експонується виставка «Земля козаків» очима сирійського мандрівника XVII століття».
Антіохійський патріарх Макарій 360 років тому здійснив грандіозну подорож Україною в супроводі архідиякона Павла Алепського, який і залишив надзвичайно детальний її опис. У рукописі є відомості про особливості архітектури Києва, зокрема описано Софійський собор, про звичаї та побут в Україні, яку автор називає «землею козаків». Рідною мовою патріарха Макарія і членів делегації була арабська, нею ж написано твір. Ця книжка — єдине арабськомовне історичне джерело про Україну.
У світі існує чотири списки рукопису Павла Алепського, які зберігаються в Парижі, Лондоні, Санкт-Петербурзі й Києві — у бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія».
На виставці представлено оригінал київського списку, маршрут сирійських мандрівників на стародавніх картах, портрети українських діячів, із якими вони зустрічалися, цитати з твору Павла Алепського про життя козацької держави в середині XVII століття. Також, тут виставлено дивовижні картини Юрія Нагулка про ранньо християнських святих Сирії.
Ця виставка — спільний проект Національного заповідника «Софія Київська» і Посольства Сирійської Арабської Республіки в Україні та інших наукових і музейних організацій України. Подивитися її можна до 12 вересня цього року.
Довідково:
Цікава історія, як книжка опинилася в Україні. Під час наукової експедиції в Сирію й Ліван український сходознавець Агатангел Кримський через православних священиків дізнався, що цікавий йому рукопис зберігається у Сайданайському монастирі. Науковець придбав його і привіз до Москви, де в той час працював в інституті східних мов. Після революції 1917 року А. Кримський переїхав до Києва і перевіз свій архів. Під час Другої світової війни цінний манускрипт опинився у США, куди його вивіз аспірант Агатангела Кримського Омелян Прицак. У 1941 році його мобілізували, біля Білої Церкви у боях він потрапив у полон, тікав.
В окупованому Києві розшукував А. Кримського, якого ще напередодні війни заарештували енкаведисти і відправили у Казахстан. Знайшов архів науковця в історика Наталії Полянської-Василенко, яка і просила його вивезти на захід. Омелян Прицак прожив довге життя, після смерті 2006 року його колекції передали до НаУКМА.
За матеріалами: http://ukurier.gov.ua