У бібліотеці ім. М. Костомарова відбулася зустріч учнів 9 класу СШ № 27 з Михайлом Кальницьким
Напередодні Дня Києва у бібліотеці ім. М. Костомарова відбулася зустріч учнів 9 класу середньої загальноосвітньої школи № 27 з відомим києвознавцем та істориком Михайлом Кальницьким, який провів для школярів краєзнавчий екскурс «Історія проспекту Перемоги – Брест-Литовського шосе».
Одна з головних транспортних артерій правого берега Києва – проспект, довжиною в 11,5 кілометрів, який має по чотири смуги руху в кожну сторону. На проспекті Перемоги розташовані чотири станції метро. Проспект Перемоги бере свій початок з Площі Перемоги та є продовженням бульвару ім. Тараса Шевченка. В кінці міста проспект Перемоги переходить в Брест-Литовське шосе.
Сучасний проспект Перемоги відомий з середини XIX ст. під назвою Житомирського або Брест-Литовського шосе. Дорога ж в сторону Житомира на цьому місці була відома ще багато століть тому. В кінці XIX ст. умовна межа Києва проходила в місці, де було споруджено в 1857-му році Тріумфальну арку. Її побудували до приїзду в місто царя Олександра Другого.
Тріумфальна арка була дерев’яною і стояла точно на місці сучасного Повітрофлотського шляхопроводу. Арку демонтували через 40 років після її установки. Так ось саме з місця, де сьогодні знаходиться «Повітрофлотський міст», починалося Брест-Литовське шосе, а крім того, тут тоді закінчувався сучасний бульвар Тараса Шевченка.
У 1898-му році завершується будівництво корпусу сучасного Київського Політехнічного інституту, в це ще збільшує важливість Брест-Литовського шосе. Навпроти корпусу інституту закладається Пушкінський парк. Крім того, активно розростаються тоді ще дачні передмістя Києва – Шулявка, Нивки, Святошин. Район Святошин увійшов в межі Києва в 1923-му році.
У 1899 році на проспекті було відкрито Пушкінський парк, у 1908 році — Зоологічний сад. Поблизу Пушкінського парку знаходився аеродром (Сирецький іподром), де в квітні 1910 року здійснював перші у Києві повітряні польоти Сергій Уточкін. У червні того ж року тут відбувся перший у Російській Імперії політ російського авіаконструктора О. С. Кудашева на літаку власної конструкції та вітчизняного виробництва. На тому ж аеродромі в 1911-1913 роках починав свої далекі перельоти Петро Нестеров, і тут він здійснив свою «петлю Нестерова». У 1927-1928 роках на місці аеродрому були побудовані приміщення Кіностудії художніх фільмів.
У 2015 році на місці зруйнованих будинків, в одному з яких мешкав із сім'єю Василь Стус, відкрили сквер його імені.
З перших років ХХ ст починається історія київського футболу, який у місто принесли чехи і словаки, що працювали на заводі Гретера і Криванека. У 1901 році вони почали тренування на полі, де нині знаходиться Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка(№ 90-92) і 1904 створили першу футбольну команду «Південь». Новація викликала зацікавленість багатьох молодих киян, зокрема студентів політехнічного інституту, які 1906 організували свою власну футбольну команду «Політехніка» її перші матчі відбувалися на полі, де грали працівники заводу Гретера і Криванека.
Свій сучасний вигляд проспект Перемоги отримав в 1985-му році, тоді ж він отримав і свою назву і був продовжений до площі Перемоги. Уздовж проспекту Перемоги розташована величезна кількість установ. Це Київські Політехнічний інститут, Київський національний економічний університет і Національний університет імені Богомольця; державні і адміністративні установи – Міністерство інфраструктури і транспорту, Міністерство освіти і науки та Центральний РАГСа також Київський Зоопарк, кіностудія імені Олександра Довженка та авіаційний завод «Антонов».
Серед найбільш цікавих старих будівель, що збереглися до наших днів на проспекті Перемоги, слід зазначити корпуси Політехнічного Інституту – 1898-й рік (проспект Перемоги 37-39), одна з адміністративних будівель комплексу кіностудії імені Довженка 1920-х років (проспект Перемоги 44) та кілька житлових і адміністративних будівель, також шкіл споруджених в 30-і роки XIX ст.
Проспект Перемоги фігурує в романі Булгакова «Біла гвардія» під назвою Політехнічне Шосе, яке доручено охороняти полковникові Най-Турсу з юнкерами від війск Петлюри.
