31 травня - Всесвітній день без тютюну
Всесвітній день без тютюну щороку відзначають 31 травня. В цьому році ВООЗ, фахівці та активісти сфери громадського здоров'я об’єднали зусилля для інформування людей світу про підступні прийоми, до яких вдається тютюнова індустрія з метою залучення нових та утримання існуючих споживачів тютюну в межах свого впливу. Кампанія присвячена викриттю стратегій, якими користуються виробники тютюнових та нікотиновмісних виробів для того, щоб зробити свою шкідливу для здоров'я продукцію привабливішою, насамперед – для молоді. Нехитрі маркетингові прийоми підштовхують до вживання тютюну та нікотину, ускладнюють відмову від куріння, підвищують ризик формування залежності та розвитку довгострокових наслідків для здоров’я. Тютюнова індустрія усвідомлено, з урахуванням психологічних особливостей людей, використовує елегантний дизайн виробів, привабливу упаковку, вплив рекламних кампаній у цифрових медіа. Деякі вироби імітують солодощі чи іграшки, що робить їх привабливими для дітей та підлітків. ВООЗ виступає за впровадження заборони на використання у тютюнових та нікотиновмісних виробах ароматизаторів, які маскують різкий смак та запах тютюну.
Проведене Київським міжнародним інститутом соціології у лютому-березні 2025 року всеукраїнське телефонне опитування населення у віці 18 років і старші «Вживання тютюнових і нікотинових виробів» (https://center-life.org/wp-content/%20uploads%20/2025/05/%20ZvitSpozhyvannitiutiunovykh-ta-nikotynovykh-vyrobiv-v-Ukraini-2025.pdf) показало, що порівняно з жовтнем 2024 року, частка тих, хто вживає тютюнові або нікотинові вироби, зросла з 27% до 31%. Підтвердилась дієвість впливу цільового маркетингу тютюнових кампаній на свідомість споживачів тютюнових та нікотиновмісних виробів: 21% опитаних піддались на спокуси, вживають два або більше видів тютюнових та нікотинових виробів. Це поряд з сигаретами промислового виробництва, вироби електричного нагрівання, електронні сигарети, кальяни, самокрутки, нікотинові снюси (подушечки). Найбільш значуще зростання споживання нових видів тютюнових та нікотинових виробів зафіксоване серед молодого населення віком 18-39 років – як серед чоловіків, так і серед жінок. Тобто, молодь є основною цільовою аудиторією на яку спрямовані дії тютюнової індустрії.
Новітні пристрої куріння завойовують популярність серед молоді завдяки своєму дизайну, функціональності, бажаному смаку та запаху, можливості непомітного використання у місцях, де куріння заборонено. Але пропаговане тютюновими кампаніями позбавлення від смол та гасло «безпечності» тютюнових виробів електронного нагрівання та електронних сигарет, у порівнянні з класичними сигаретами, не зменшує дії нікотину на серцеву-судинну та дихальну системи. Гліцерин, пропіленгліколь, нікотин, що містяться у картриджах електронних сигарет створюють загрози для життєвих функцій організму людини. У порівнянні з дорослими, молоді люди потребують меншої кількості сигарет і меншого часу для встановлення нікотинової залежності.
У Європейському регіоні ВООЗ існують серйозні прогалини у захисті дітей від електронних сигарет. Використання в електронних сигаретах будь-яких ароматизаторів заборонено лише у чотирьох країнах, і ще чотири країни регламентують використання конкретних смакових добавок.
В Україні з 11 липня 2024 року набула чинності заборона реклами електронних пристроїв для куріння (як електронних сигарет, так і пристроїв для нагрівання тютюну) і заборона продажу ароматизованих сигарет та рідин до електронних сигарет. Це відбувається відповідно до ухваленого наприкінці 2021 року антитютюнового Закону № 1978-IX. Під забороною: реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин до них; додавання смако-ароматичних добавок у будь-який компонент виробу: фільтр, папір, пакування, капсулу. Сигарети та тютюн для самокруток не може мати будь-яких технічних характеристик, що дозволяють змінювати їх запах, смак або інтенсивність диму.
Законом заборонені до введення в обіг електронні сигарети, заправні контейнери та рідини, які мають характерний запах/смак, отриманий у результаті введення добавки або комбінації добавок, зокрема фруктів, прянощів, трав, спирту, цукерок, ментолу або ванілі. Заборонено також додавати в рідини вітаміни, кофеїн, таурин та низку інших добавок, які можуть створювати враження, що виріб має переваги для здоров’я, асоціюються з життєвою силою або мають властивості робити викиди кольоровими.
Широкий спектр наукових досліджень встановив причинно-наслідковий зв’язок між тютюнокурінням та ризиком виникнення раку легень, який залежить від отриманої дози тютюну. Фахівці Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України проаналізували залежність поширеності тютюнокуріння та смертності від раку легень у країнах Європи та Азії з різним рівнем доходу (https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/14423/13295). Протягом останнього століття рак легень став провідною причиною онкологічної смертності. Світова статистика раку вказує на те, що у структурі основних локалізацій онкологічної патології у 2018 році провідне місце належало раку легень - 2,09 млн випадків. Рак легень є найпоширенішим онкологічним захворюванням, а також основною причиною смертності від раку в усьому світі.
Всесвітній день без тютюну 2025 року стане можливістю розвінчати прийоми тютюнової індустрії, які змушують людей, як і раніше, вживати тютюн і нікотин.
Бажаючі відмовитись від куріння можуть скористатись Сервісом: https://stopsmoking.org.ua/