14 березня в Україні відзначається свято - День українського добровольця


В цей день 2014 року перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону. Так розпочався бойовий шлях першого добровольчого батальйону.
Вчителі, лікарі, студенти, підприємці, айтішники – сотні майданівців – замість того, щоб після багатомісячних боїв у Києві поїхати по домівках, рушили з барикад Майдану на дальні барикади Донбасу боронити незалежність України та стали ідеологічною основою нової української армії.
Хто такий доброволець? Це людина стовідсотково створена із любові до своєї неньки України. Тому що тільки любов спонукає його залишити свої справи, свою сім’ю, своє навчання і йти захищати свій рідний край вони справжні лицарі –захисники України.
З березня 2014 року добровольчі батальйони (добробати – так їх назвали в народі) організовувалися у багатьох містах України. Першими добровольцями були учасники Майдану. Всі добровольчі батальйони приймали активну участь в самих найскладніших воєнних точках оборони нашої країни. Добровольчі батальйони «Донбас», «Азов», «Правий сектор», «Дніпро», «Шахтарськ» разом з окремими підрозділами ЗСУ прийняли на себе перші штурми біля Іловайська. Це було 10 серпня 2014 року. Втримати його не змогли, 29 серпня 2014 були оточені. При виході з оточення багато загинуло, окремі воїни потрапили в полон до росіян. Добровольчий батальйон «Айдар» пробивав дорогу до Луганського аеропорту.
На території Луганської області з травня 2014 року почали діяти добровольчі батальйони: «Золоті ворота» (створений в Києві з працівників міліції - пенсіонерів - жителів Києва та його учасників Майдану); «Київська Русь» -жителів Києва та Київської області, обороняли у вересні місяці м. Дебальцево.
21 березня 2015 року на телеканалі «Інтер» в своєму інтерв’ю президент Петро Порошенко сказав: «Рік тому Україна не могла захистити себе. Ситуація була жахлива. 30 тисяч осіб кинули в бій без належного бойового, речового, харчового забезпечення. І лише на голому ентузіазмі та підтримці волонтерів зупинили першу навалу противника» (Газета по-українськи 2015 рік, 24 березня).
Волонтерський рух почався ще під час Революції гідності і свободи. Волонтери опікувались майданівцями: несли їм їжу, теплий одяг, привозили дрова для опалення палаток, медпрепарати. І ось коли на Сході України загриміли гармати наші волонтери - добровольці прийшли на допомогу добровольчим батальйонам: збір коштів на придбання бронежилетів, маскувальних сіток, медпрепаратів, продуктів харчування. Доставку всього цього в зони бойових дій взяли на себе також волонтери. На початку активної діяльності волонтерського руху взаємодії з владними структурами не було, але восени 2014 року почалося тісне співробітництво з представниками Міноборони. Крім того, волонтери допомагають не тільки нашим захисникам, а й простим людям, які знаходяться в зоні бойових дій.
Багато лиха і біди приносить українському народу ця війна. Плачуть матері, дружини та малі діти ростуть без батьків. А їм чужинцям все байдуже, у них немає нічого людського. Та хай знають Україна вистоїть, переможе, бо в неї є справжні нації сини!!!
17 січня 2017 року Верховна Рада України прийняла постанову №4251 «Про встановлення Дня українського добровольця» з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.
За матеріалами: https://nubip.edu.ua