Загадкові сторінки біографії Лесі Українки
Опубліковано 23 березня 2017 року о 10:09
До читальної зали бібліотеки ім. Є.Плужника завітали учні гімназії №48 Шевченківського району столиці, а також запрошена гостя Коштелянчук Любов Григорівна – старший науковий співробітник музею видатних діячів української культури.
Любов Григорівна почала свою розповідь для учнів з подорожі по дитинству талановитої поетеси.
Творчий шлях видатної поетеси, її непростий та сильний характер - розкриваються у листах, які збереглися до сьогодення. Біля 900 листів, написаних за життя – є екскурсом по історії, зображення тодішньої моди, нових тенденцій в літературі. Листи, в яких Леся Українка підіймала дивовижні питання, приголомшують своєю щирістю. Не дивлячись на страшний діагноз, вона продовжувала бути людиною.
Любовну історію письменниці, зібрану в листах до її коханої людини було екранізовано. Гімназисти дивилися фільм «Вір мені» із серії «Гра долі» про відверті зізнання Лесі. Про листи, в яких вона пояснює свої почуття, кажучи, що кохання – це самопожертва.
«У мене на душі іде дощ. У мене все хронічне: і хвороба, і почуття, і любов, і ненависть. Сподіваюсь, наше спілкування буде теж хронічним»- Леся Українка.
Любов Григорівна почала свою розповідь для учнів з подорожі по дитинству талановитої поетеси.
Творчий шлях видатної поетеси, її непростий та сильний характер - розкриваються у листах, які збереглися до сьогодення. Біля 900 листів, написаних за життя – є екскурсом по історії, зображення тодішньої моди, нових тенденцій в літературі. Листи, в яких Леся Українка підіймала дивовижні питання, приголомшують своєю щирістю. Не дивлячись на страшний діагноз, вона продовжувала бути людиною.
Любовну історію письменниці, зібрану в листах до її коханої людини було екранізовано. Гімназисти дивилися фільм «Вір мені» із серії «Гра долі» про відверті зізнання Лесі. Про листи, в яких вона пояснює свої почуття, кажучи, що кохання – це самопожертва.
«У мене на душі іде дощ. У мене все хронічне: і хвороба, і почуття, і любов, і ненависть. Сподіваюсь, наше спілкування буде теж хронічним»- Леся Українка.