Віртуальний перегляд літератури «Євген Чикаленко» в ЦРБ ім. Є. Плужника

«Легко любити Україну до глибини душі,  а  ви спробуйте любити її до глибини кишені!»

                                                                                                                                    (Є. Чикаленко)

Згадуючи найвидатніші постаті українського державотворення, не можна оминути імені

Євгена Харлампійовича Чикаленка (1861- 1929) ,

який народився  21 грудня,  рівно 160 років тому.

Євген Чикаленко - визначний громадський діяч, благодійник, відомий меценат української культури, агроном, землевласник, видавець, публіцист, один з ініціаторів скликання Центральної Ради і просто людина, для якої Україна була суттю власного  життя.                                                                              Національна ідея розбудови та утвердження   її суверенності, демократичності й соборності послугувала єдиною справою і його філософією.

 «В історії національного відродження … небагато можна знайти людей, які, ставши на шлях служіння українській ідеї, так глибоко перейнялися нею, що все своє життя, всі інтереси, всі помисли присвятили виключно їй, цій ідеї… Можна без усякого перебільшення сказати, що поза українською справою, без зв’язку з нею, ніщо Чикаленка не тішило і не смутило». Д. Дорошенко                                             

Чикаленко, Є. Х. Щоденник (1918 -1919) / Євген Чикаленко. - Київ; Нью Йорк : Видавництво Олени Теліги, 2005. - 639 с.: іл.

Щоденник Є. Х. Чикаленка, написаний на основі безпосередніх вражень автора, розкриває перед сучасним читачем період становлення української державності: утворення УНР та діяльність Центральної Ради, життя в Україні за Гетьманату й Директорії, відносини молодої держави з Німеччиною та Росією.

Автор наводить матеріали преси, інші документи, які висвітлюють тогочасну суспільно-політичну ситуацію, дає об’єктивну й виважену оцінку подій та багатьох державних діячів: С. Петлюри, П. Скоропадського, В. Винниченка та ін. Євген  Чикаленко занотовує свої роздуми про історичну долю України, власне бачення державного будівництва.

Чикаленко, Є. Х. Спогади (1861-1907) / Євген Чикаленко, - Київ : Темпора, 2003. – 415 с.

У спогадах відомого українського діяча Євгена Чикаленка подається розгорнута характеристика громадського та культурного руху в Україні кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Читач знайде чимало цікавих та маловідомих фактів про діяльність Б. Грінченка, М. Лисенка, В. Антоновича, М. Комарова, Д. Пильчикова, В. Науменка, братів Тобілевичів, П. Стебницького, Л. Жебуньова та багатьох інших видатних представників української інтелігенції. 

Є.Чикаленко, С.Єфремов. Листування (1903-1928 роки) / [упоряд. І. Старовойтенко]. – Київ : Темпора, 2010. – 384 с.

Книга містить корпус взаємного листування Євгена Чикаленка (1861-1929) та Сергія Єфремова (1876-1939) — українських громадсько-політичних і культурних діячів доби націєтворення та визвольної революції 1917–1921 рр. Джерела, зібрані в різних архівах України та УВАН у США, охоплюють період 1903–1928 рр. Вони відображають участь авторів листів у подіях доби: заснуванні періодичних видань, видавничу діяльність Євгена Чикаленка та літературно-публіцистичну С. Єфремова, співпрацю останнього зі щоденною українською газетою "Рада" (1906–1914 рр.), участь С. Єфремова у революційному процесі 1917 р., погляди та осмислення кореспондентами листів важливих моментів історичного минулого

 Є.Чикаленко, В. Виннченко. Листування (1908 – 1921 роки) / [упоряд. Н. Миронець]. – Київ : Темпора, 2010. – 448 с.

У цьому виданні вперше повністю друкується увесь корпус виявленого в центральних архівах України та УВАН (США) взаємного листування відомих українських громадсько-політичних і культурних діячів Є. Чикаленка (1861–1929) та В. Винниченка (1880–1951), яке тривало понад чверть століття. Обидва автори були в центрі українського руху початку ХХ ст., багато зробили для розвитку української культури, зокрема літератури, для реалізації ідеї української державності, обидва пізнали гіркий хліб еміграції. У цих листах відображено основні віхи їхньої діяльності на тлі суспільно-політичного життя в Україні, ставлення до багатьох відомих діячів, роздуми про майбутнє української державності. У листах також подано факти особистого життя обох авторів, творча лабораторія письменника В. Винниченка, роль у його долі мецената Є. Чикаленка

Старовойтенко, І. М. Євген Чикаленко: Людина на тлі епохи / Інна Старовойтенко. – Київ : Темпора, 2009. – 544 с.

У книзі відображено громадсько-культурну, видавничу, благодійну, публіцистичну діяльність Євгена Чикаленка та плеяди його «духовних родичів» на ниві українського життя кінця ХІХ–початку ХХ ст. Покоління Є. Чикаленка ініціювало зняття імперських заборон на освітньо-культурний розвиток української нації, заснувало перші політичні партії Наддніпрянщини та Товариство українських поступовців, громадсько-просвітні організації, відродило українську пресу та книговидання. У великому за обсягом листуванні Є. Чикаленка, його мемуарній та публіцистичній спадщині широко відобразилися зазначені процеси та участь у них конкретних особистостей, їхні взаємини, поведінка в певних історичних обставинах. Ідеться, зокрема, про роль та місце відомих людей у доленосних подіях української революції та державотворення 1917–1920 рр.