Шахи – це гармонійне поєднання спорту, науки і мистецтва
Опубліковано 18 лютого 2016 року о 12:04
Шевченківський район столиці пишається юною шахівницею Веронікою Верем’юк, яка минулого року здобула перемогу, вигравши вісім партій поспіль, у місті Пореч (Республіка Хорватія) і стала чемпіонкою Європи серед юнаків і дівчат (8-18 років).
Вероніка Верем’юк має великий список перемог. Юна спортсменка є чемпіонкою України 2015 року серед дівчаток до 8 років. Вероніка також отримала перше місце в командній першості школярів міста Києва зі швидких шахів і бліцу; бронзовий призер чемпіонату України серед дівчат до 8 років. Саме перемоги Вероніки стали для вихованців Шахового центру «Товариш» прикладом для наслідування.
Гра в шахи сприяє розвитку особистості дитини, формуванню її творчих здібностей, важливих особистісних якостей. Такі діти здатні до самостійного навчання, до вирішення проблемних завдань. Заняття шахами розвиває у них логічність і послідовність мислення, вміння аналізувати, а також зміцнює характер. Діти-шахісти стають зосередженими, краще запам’ятовують, порівнюють, передбачають результат, планують свою діяльність.
Шахи – це гармонійне поєднання спорту, науки і мистецтва. Чи багато існує сучасних ігор, які могли б зрівнятися з шахами за складністю, а також здатністю розвинути логіку, координаційне мислення і волю? Ця гра привертає до себе увагу мільйонів людей на планеті, адже вона є своєрідною моделлю життя. Тобто все, що є в житті, є в шахах — всі відносини, всі риси характеру, всі якості, воля, здатність мислити, ухвалювати рішення, відповідальність – якості, які починають формуватися ще з дитинства.
Стародавнє походження шахів не викликає сумнівів. Ігри з фішками на дошці були відомі ще в 3-му - 4-му тисячоліттях до н. е. У перші п'ятсот років нової ери в Індії, за думкою багатьох істориків, з'явилась найдавніша форма шахів - військова гра чатуранґа.
В Україні шахи відомі з 10 - 11 ст., куди були принесені з батьківщини шахової гри Індії. Знайдено шахові фігури в археологічних розкопах Вишгороду, Києва, Турова, в Чорній Могилі біля Чернігова. В усній словесності, зокрема билинах, згадується, що шахи були популярні за часів Київської Русі. Відомо, що за Гетьманщини шахістом був митрополит Т. Яновський, а меценатом шахового мистецтва - гетьман К. Розумовський.
Шахи – це гармонійне поєднання спорту, науки і мистецтва. Чи багато існує сучасних ігор, які могли б зрівнятися з шахами за складністю, а також здатністю розвинути логіку, координаційне мислення і волю? Ця гра привертає до себе увагу мільйонів людей на планеті, адже вона є своєрідною моделлю життя. Тобто все, що є в житті, є в шахах — всі відносини, всі риси характеру, всі якості, воля, здатність мислити, ухвалювати рішення, відповідальність – якості, які починають формуватися ще з дитинства.
Стародавнє походження шахів не викликає сумнівів. Ігри з фішками на дошці були відомі ще в 3-му - 4-му тисячоліттях до н. е. У перші п'ятсот років нової ери в Індії, за думкою багатьох істориків, з'явилась найдавніша форма шахів - військова гра чатуранґа.
В Україні шахи відомі з 10 - 11 ст., куди були принесені з батьківщини шахової гри Індії. Знайдено шахові фігури в археологічних розкопах Вишгороду, Києва, Турова, в Чорній Могилі біля Чернігова. В усній словесності, зокрема билинах, згадується, що шахи були популярні за часів Київської Русі. Відомо, що за Гетьманщини шахістом був митрополит Т. Яновський, а меценатом шахового мистецтва - гетьман К. Розумовський.