Біблоітека імені Ошера Шварцмана запрошує на зустріч з канадським адвокатом Марком Фрайманом
Біблоітека імені Ошера Шварцмана і Київська міська єврейська громада до Дня Незалежності України запрошують на зустріч з канадським адвокатом, членом ради директорів ініціативи «Українсько-єврейська зустріч» Марком Фрайманом.
Зустріч відбудеться 22 серпня 2018 р. в приміщенні бібліотеки ім. О. Шварцмана за адресою: м. Київ, вул. Стрітенська, 4/13 (вхід із двору). Початок о 18:00. Довідки за телефоном – +38 044 272-39-18.
Марк Дж. Фрайман веде юридичну практику у фірмі «Лернерс» у Торонто. Як юрист він був залучений до гучних справ на всіх рівнях канадської судової системи. Зокрема він був головним юристом при Комісії з розслідування катастрофи рейсу 182 авіакомпанії «Ейр Індія» та Канадській комісії з прав людини в судовому процесі проти Ернста Цюнделя через його інтернет-сайт, що пропагував ненависть. З 2000 по 2004 рік пан Фрайман був заступником Генерального прокурора Онтаріо. Обіймав посаду президента Канадського єврейського конгресу й президентом фонду «Канадський центр Переса за мир».
Пан Фрайман є співавтором видання The Litigator’s Guide to Expert Witnesses, часто друкується, викладає на університетському рівні й виступає на теми, пов’язані з національною безпекою, правами людини та ЗМІ. Його було нагороджено численними академічними відзнаками. Нині він працює професором-ад’юнктом з права у школі права «Осґуд Холл». Окрім ступеня бакалавра й магістра юриспруденції від Торонтського університету наш гість здобув ступінь доктора філософії в галузі сучасної думки й літератури в Стенфордському університеті.
«Українсько-єврейська зустріч» (UJE, англ. Ukrainian Jewish Encounter), до складу ради директорів входить пан Фрайман, - це зорганізована на приватних засадах, багатонаціональна ініціатива, започаткована 2008 року як спільний проект, в якому беруть участь українці, що представляють єврейську й християнську традиції, а також інші учасники з України, Ізраїлю та діаспор. UJE залучає до своєї діяльності науковців, громадських лідерів, митців, представників урядів та ширшу громадськість задля зміцнення солідарності й взаєморозуміння між українцями та євреями.
Родина Марка Фраймана походить із Галичини. Його батько народився в містечку Самбір, Львівської області. Тож події, що відбувалися тут під час Другої світової війни, дуже близькі пану Фрайману. Він є головною особою проекту «Пам’ятай!» в Самборі, що має за мету вшанувати жертв нацизму – євреїв, українців, учасників визвольних змагань, хто був вбитий та похований на території старовинного єврейського цвинтаря у Самборі:
«Моїм батькам дивом вдалось вижити в окупованому нацистами Самборі у роки Другої світової війни. Вони сімнадцять місяців переховувались у зернових підвалах. Але інші мої родичі, як і тисячі місцевих євреїв та ті відважні українці, які давали їм прихисток були розстріляні нацистами і в самому місті, і в селі Ралівка, що на Самбірщині. Всі вони здебільшого поховані в загальних безіменних могилах. Після війни мої батьки емігрували в Канаду і з їхніх розповідей я знаю про ті страшні часи ще змалечку. Ідея встановити на місці масових захоронень пам'ятний знак чи спорудити меморіальний комплекс виникла давно. Адже стара єврейська приказка гласить: «Людина може для себе зробити в житті все, але не може себе поховати», тому останнє добро, яке зобов'язана зробити близька людина для інших це правильно їх поховати і вшанувати… Надія з'явилась зі здобуттям Україною незалежності. Але перед нами постали не тільки, а можливо і не стільки бюрократичні перешкоди, а і набагато серйозніші проблеми — міжетнічного та міжконфесійного порозуміння. Лише після довгих років перемовин і приходу до влади нових особистостей, поступових змін менталітету вдалося подолати різні перешкоди. По допомогу ми звертались до авторитетних людей, релігійних і політичних лідерів, народних депутатів, громадських діячів і організацій. До їхньої честі хочу зазначити, що майже всюди знаходили розуміння та підтримку. І справу врешті вдалось зрушити з мертвої точки. Тож спільному меморіальному парку пам'яті у Самборі — бути… Україні, як ніколи нині потрібна єдність. І починається вона з єдності пам'яті. У нас спільна минувшина, спільне сьогодення і спільне майбутнє, яке нам будувати разом. І не важливо, хто де живе, хто якої національності чи, хто якого віросповідання. Це наша рідна українська земля і лише народу України бути на ній господарями.»