Про зміни в законодавстві стосовно інформації для споживачів щодо харчових продуктів

6 грудня 2018 року Верхов¬на Рада України прийняла Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (далі — Закон), який набуває чинності через 6 місяців з дня його офіційного опублікування.
Закон встановлює правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення високого рівня захисту здоров’я громадян і задоволення їх соціальних та економічних інтересів.
У документі визначено, що інформація про харчовий продукт — інформація, що стосується харчового продукту, яка надається кінцевому споживачеві шляхом зазначення у маркуванні, інших супровідних документах та матеріалах або в інший спосіб (у доступній наочній формі), встановлений для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування, у тому числі з використанням сучасних засобів дистанційного зв’язку або усних повідомлень.
Закон містить чіткий перелік інформації, яка має відображатися в маркуванні, на етикетці. Зокрема, обов’язково на етикетці харчового продукту має бути інформація державною мовою та містити наступні дані:
• назва харчового продукту;
• перелік інгредієнтів;
• інгредієнти або допоміжні матеріали, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і містяться в готовому продукті навіть у зміненій формі;
• кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів;
• кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання;
• мінімальний термін придатності, умови зберігання та використання;
• найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про продукт харчування, а для імпортованих товарів — найменування та місцезнаходження імпортера;
• країна походження або місце походження;
• інструкція з використання у разі, якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання продукту харчування;
• для напоїв з вмістом спирту етилового понад 1,2% об’ємних одиниць — фактичний вміст спирту у напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з УКТЗЕД);
• інформація про поживну цінність харчового продукту.
З моменту опублікування набувають чинності норми закону, які передбачають заборону операторам ринку здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держ-продспоживслужба) та її територіальних органах та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів.
Також закон визначає, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, які діяли до введення в дію цього Закону, але не відповідають вимогам цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом 3 років після введення в дію цього Закону. Такі продукти харчування можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.
Згідно з новим Законом Держпродспоживслужба визначена як орган, який буде контролювати виконання операторами ринку вимог до інформації про харчові продукти.
Закон встановлює відповідальність операторів ринку за порушення законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти у вигляді штрафів, розмір яких встановлений від 5 до 40 мінімальних заробітних плат.
Відповідальність встановлена за:
• порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів;
• виробництво та/або обіг харчових продуктів з використанням незареєстрованої потужності;
• виробництво, зберігання харчових продуктів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність;
• невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);
• реалізацію харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини;
• порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, передбачених законодавством про харчові продукти;
• невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів;
• використання, реалізацію незареєстрованих об’єктів санітарних заходів, якщо обов’язковість їх державної реєстрації встановлена законом;
• пропозицію до реалізації або реалізацію харчових продуктів, які є шкідливими для здоров’я людини або тварини;
• пропозицію до реалізації або реалізацію швидкопсувних харчових продуктів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;
• пропозицію до реалізації або реалізацію харчових продуктів, що не є швидкопсувними, мінімальні строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;
• порушення значень параметрів безпеки об’єктів санітарних заходів, встановлених законодавством про харчові продукти;
• невиконання рішення посадової особи компетентного органу, його територіального органу про знищення небезпечного харчового продукту, допоміжних матеріалів для переробки;
• ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи Держпродспоживслужби або її територіального органу;
• відмову в допуску посадової особи Держ¬продспоживслужби або її територіального органу до здійснення державного контролю, невиконання їх законних вимог;
• невиконання, несвоєчасне виконання рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів.

Інформація підготовлена відділом торгівлі

Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації