Сьогодні, 6 листопада 2019 року в Шевченківському районі вшанували всіх, хто боровся з нацизмом та бореться зараз з північним агресором, згадали про героїчний подвиг наших предків, та побратимів, які віддавали та віддають свої життя заради світлого майбутнього України та зараз відстоюють її суверенітет. «Ритуал пам’яті» відбувся за участю керівництва Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ветеранів та інвалідів Другої світової війни, учасників антитерористичної операції і їх сімей, представників підприємств, організацій і установ, громадськості, кадетів та школярів з покладанням  корзин з квітами і квітів до пам’ятника Героям-танкістам – визволителям м. Києва.

З вересня 1941 року і аж до листопада 43-го - Київ був окупований ворогом. Завершився страшний період, що тривав довгих 778 днів. За цей час місто втратило десятки будівель: був підірваний Хрещатик, у повітря злетіли всі мости, Успенський собор в Лаврі та багато інших пам’яток історії і культури.
Підготовка і сама Київська наступально-визвольна операція тривала понад три місяці. Штурм міста Києва розпочався вранці 3 листопада 1943 року. Запеклі бої на підступах до Києва продовжувались протягом ночі. 7-й гвардійський танковий корпус перерізав шосе Київ-Житомир і попрямував на Київ із західного боку міста, уздовж нинішнього проспекту Перемоги. Танки їхали із увімкненими фарами та сиренами, ведучи інтенсивний вогонь. Ворог не витримав натиску і почав відступати. 5 листопада першим у центр Києва прорвався танк уродженця Вишгордського району, гвардії старшина Никифор Шолуденко. Він був розвідником і його машина ішла на чолі колони техніки. Це до початку війни Шолуденко заочно вчився на у КПІ і тому добре знав західну частину міста Києва. На одному із перехресть між Шулявкою і Борщагівкою старшину було смертельно поранено під час бою із ворожою самохідною гарматою. Його іменем нині названа одна із вулиць міста. 3-ї гвардійської армії з піхотою, в ніч на 4 листопада, пішли в атаку із увімкненими сиренами й засвіченими фарами. 6 листопада 1943 солдати Червоної армії увійшли до Києва, форсувавши з боями Дніпро. Столицю України було визволено військами 1-го Українського фронту під командуванням Миколи Ватутіна та Першою Чехословацькою бригадою з закарпатськими українцями.
Битва за Київ стала проявом масового героїзму. Разом із солдатами регулярної армії воювали партизани та підпільники. Це, фактично, був другий фронт.

За героїзм і мужність 17,5 тис. воїнів-визволителів нагороджені орденами і медалями, 668 з них - званням Героя Радянського Союзу. Загальна кількість втрат під час битви за Дніпро і за Київ сягнула понад 30 569 загиблих, поранених і зниклих безвісти.