21 березня 2019 р. до Всесвітнього дня поезії в Центральній районній бібліотеці імені Євгена Плужника  відбулась літературно – музична зустріч «На чистих весни мольбертах…»

Весна -  час пробудження не тільки природи, це початок нового життя, нових почуттів, емоцій,  мрій,  надій і сподівань.  І мабуть  недарма,  саме навесні було започатковане  прекрасне свято – Всесвітній день поезії, яке вже 30 років  крокує планетою; свято, яке зібрало в читальній залі ЦРБ ім. Євгена Плужника  шанувальників поетичного слова.

Поезія – це струни відчуттів,

Це музика вселенської любові,

Поезія – це скарб усіх віків,

Це  - діамант величиною в слово!

І подарували гостям бібліотеки свої поетичні діаманти  наші  прекрасні автори: Іванна Братусь та Вікторія Осташ.

Іванна БРАТУСЬ – авторка-виконавець, психолог, кандидат педагогічних наук, магістр соціальноі роботи Манчестерського університету. Лауреат і дипломант конкурсів пісенної творчості. Переможець літературного конкурсу «Сад любові і радості». 

 У її  творчому доробку – ліричні, духовні та дитячі пісні.

Вікторія ОСТАШ – літературний редактор, кандидат філологічних наук;  викладач історії світової літератури (Київського Національного Університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого). Член Національної спілки письменників України. Засновниця Київської арт-спільноти «Перехрестя».

Член журі Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов».

Авторка трьох книжок поезії та аудіо-книжки «Подих Слова», роману в новелах «Пристрасті за генієм». Її вірші перекладені англійською, болгарською, російською та французькою мовами. 

Пісні Іванни Братусь – це ясний промінець сонця в негоду, це – цілющий ковток для спраглої душі, це – квітка надій і сподівань. Щире виконання та прекрасний ніжний голос автора торкнувся серця кожного.

Цікаво представила свою творчість Вікторія Осташ. Гості вечора   познайомитись з таким  новим видом поезій,  як фото-поезії.

Фото-поезія (термін уведено в науковий обіг Вікторією Осташ) – синтетичний вид мистецтва, що утворився на стикові художньої фотографії (як виду візуального мистецтва) і поезії (як виду словесного мистецтва) і полягає в майстерному поєднанні світлини (зображення) і тексту поетичного твору в одній площині (за умови рівноцінності художньої фотографії та поетичного твору), тобто поетичний текст буквально накладається на частину фотографії, але не нівелює її мистецької якості, навпаки – сприяє створенню нового, полімистецького цілого. 

Всесвітній день поезії об’єднує мови і народи. Чудові вірші болгарською мовою прозвучали у виконанні Анни Мудрої, представниці  україно - болгарського центру «Сердіка», міцна дружба з яким, поєднує нашу бібліотеку вже тривалий час.

І на завершення вечора  гості  свята  читали свої поезії. До нових зустрічей, дорогі друзі!