21 березня 2019 р. до Всесвітнього дня поезії в Центральній районній бібліотеці імені Євгена Плужника відбулась літературно – музична зустріч «На чистих весни мольбертах…»
Весна - час пробудження не тільки природи, це початок нового життя, нових почуттів, емоцій, мрій, надій і сподівань. І мабуть недарма, саме навесні було започатковане прекрасне свято – Всесвітній день поезії, яке вже 30 років крокує планетою; свято, яке зібрало в читальній залі ЦРБ ім. Євгена Плужника шанувальників поетичного слова.
Поезія – це струни відчуттів,
Це музика вселенської любові,
Поезія – це скарб усіх віків,
Це - діамант величиною в слово!
І подарували гостям бібліотеки свої поетичні діаманти наші прекрасні автори: Іванна Братусь та Вікторія Осташ.
Іванна БРАТУСЬ – авторка-виконавець, психолог, кандидат педагогічних наук, магістр соціальноі роботи Манчестерського університету. Лауреат і дипломант конкурсів пісенної творчості. Переможець літературного конкурсу «Сад любові і радості».
У її творчому доробку – ліричні, духовні та дитячі пісні.
Вікторія ОСТАШ – літературний редактор, кандидат філологічних наук; викладач історії світової літератури (Київського Національного Університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого). Член Національної спілки письменників України. Засновниця Київської арт-спільноти «Перехрестя».
Член журі Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов».
Авторка трьох книжок поезії та аудіо-книжки «Подих Слова», роману в новелах «Пристрасті за генієм». Її вірші перекладені англійською, болгарською, російською та французькою мовами.
Пісні Іванни Братусь – це ясний промінець сонця в негоду, це – цілющий ковток для спраглої душі, це – квітка надій і сподівань. Щире виконання та прекрасний ніжний голос автора торкнувся серця кожного.
Цікаво представила свою творчість Вікторія Осташ. Гості вечора познайомитись з таким новим видом поезій, як фото-поезії.
Фото-поезія (термін уведено в науковий обіг Вікторією Осташ) – синтетичний вид мистецтва, що утворився на стикові художньої фотографії (як виду візуального мистецтва) і поезії (як виду словесного мистецтва) і полягає в майстерному поєднанні світлини (зображення) і тексту поетичного твору в одній площині (за умови рівноцінності художньої фотографії та поетичного твору), тобто поетичний текст буквально накладається на частину фотографії, але не нівелює її мистецької якості, навпаки – сприяє створенню нового, полімистецького цілого.
Всесвітній день поезії об’єднує мови і народи. Чудові вірші болгарською мовою прозвучали у виконанні Анни Мудрої, представниці україно - болгарського центру «Сердіка», міцна дружба з яким, поєднує нашу бібліотеку вже тривалий час.
І на завершення вечора гості свята читали свої поезії. До нових зустрічей, дорогі друзі!