Ім'я українського композитора і поета, Героя України Олександра Білаша, літературно-музичний вечір на честь 90-річчя якого відбувся 4 березня в бібліотеці ім. Ошера Шварцмана, сьогодні знає і пам'ятає далеко не кожна пересічна людина, навіть поважного віку. Та й ті, хто пам'ятає - переважно за його "візитівкою": піснею на слова Дмитра Павличка «Два кольори». ФОТОЗВІТ

Автор більш ніж 500 пісень, балад романсів, опер, музики до кінофільмів, 9 поетичних збірок, пішов з життя занадто рано, у 2003-му, йому ледь виповнилося 72 роки ("Мене вже били тисячу разів... Брехнею, що була зі щирих слів...") І якось так сталося, що його твори почали одразу зникати з ефірів телебачення та радіо, зі сцен концертних залів, з репертуару виконавців... Не дуже «в честі» став автор який закликав: «Пора, пора, пора давно призупинить усіх, хто розкрадає Україну.»

Та навіщо ж потрібні ювілейні дати, як не для того, щоб нагадати собі і оточуючим про тих, чия творчість увійшла до золотої скарбнички української (і світової!) культури.

Бібліотека ім. Ошера Шварцмана пропонує усім бажаючим долучитись до творчості великого українського майстра та передивитись запис онлайн заходу в якому взяли участь донька Олександра Білаша, заслужений журналіст України Олеся Білаш, поет, композитор, заслужений діяч мистецтв України Алла Мігай, гурти «Козачка» та «Веселі Музики» Національної філармонії України, солістка цієї ж філармонії Каріна Кондрашевська з концертмейстером Марією Віхляєвою, неперевершений баяніст Сергій Шматок. І куди ж без наших улюблених лебідок - тріо «Либідь», які багато років співпрацювали з композитором, а його пісня «Бібі лебеді» взагалі стала символом цього колективу.

Давайте пам'ятати цю велику постать української культури, щоб він і його творчість ожила у наших серцях: «Я тут і оживаю, і живу, моя душа отут сміється й плаче.»