Головна  →  Загиблі Шевченківці в АТО
Загиблі Шевченківці в АТО.
Вічна пам'ять і слава Героям!
Бережний Юрій Олександрович

Дата народження: 27.04.1984 
Дата загибелі: 29.08.2014 
Звання: Сержант 
Підрозділ: 91-й інженерний полк
Місце проживання: Чупахівка, Сумська область, Україна 
Місце загибелі: Іловайськ, Донецька область, Україна 
Сім'я: Мати, дружина, син (2011 р.н.) 

По закінченні 9 класів, Юрій вступив до училища на спеціальність кіномеханік-електрик, потім вивчився на тракториста. У 18 років був призваний на строкову службу, після її закінчення залишився в армії за контрактом. У зоні АТО перебував з березня 2014 року.

Загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з іловайського котла так званим "зеленим коридором" на дорозі в районі с.Новокатеринівка. 2 вересня тіло Бережного Ю.О. разом з тілами 87 інших загиблих у іловайському котлі було привезено до запорізького моргу. Був упізнаний бойовими товаришами та родичами.

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 


Бондаренко Андрій Олександрович 

Дата народження: 09.04.1978 
Дата загибелі: 18.07.2015 
Звання: Полковник

Закінчив Військовий інститут при Державному університеті «Львівська політехніка». Відповідальний секретар видання «Народна армія» — центрального друкованого органу МО України.

Помер 18 липня 2015 року. Лишилися батьки, дружина, син.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (27.5.2015).

 

 

 

 

 

 


Вихляєв Олексій Юрійович

Дата та місце народження: 21 серпня 1974 р., м. Київ.

Дата та місце загибелі: 5 липня 2015 р. (помер від поранень).

Звання: Старший солдат.

Посада: Старший водій.

Підрозділ: 1647-й окремий автомобільний батальйон.

Обставини загибелі: Помер 5 липня 2015 р. відділенні хірургічної реанімації НВМКЦ (м. Київ) під час лікування від наслідків поранення

Сімейний стан: Залишився син. Дружина Олексія померла через два місяці від онкозахворювання.

Місце поховання: м. Київ, Лісове кладовище

 

 

 

 


Дерев'янко Станіслав Анатолійович

Дата народження: 30.07.1984 

Дата загибелі: 27.03.2016 
Звання: Солдат 
Підрозділ: 81-ша окрема аеромобільна бригада
Місце проживання: Київ, місто Київ, Україна 
Місце загибелі: Авдіївка, Донецька область, Україна 

Активний учасник Революції Гідності, зокрема протистоянь 18-20 лютого 2014 року. Належав до Церкви Євангельських християн-баптистів. Студент Ірпінської Богословської семінарії. Закінчити не встиг, пішов на фронт. Влітку 2014 року був добровольцем батальйону «Шахтарськ», з яким брав участь у боях під Іловайськом. Пізніше у складі 81-ї ДШБ воював в районі Донецького аеропорту. Розвідник 81-ї ОАеМБр.

Загинув вночі під час виконання бойового завдання у складі розвідгрупи в промзоні міста Авдіївка (Донецька область).

 

 

 

 


Добродомов Родіон Костянтинович

Дата народження: 30.10.1984 

Дата загибелі: 09.05.2014 
Звання: Рядовий міліції 
Підрозділ: 10-й мобільний прикордонний загін ДПСУ
Місце проживання: Київ, місто Київ, Україна 
Місце загибелі: Маріуполь, Донецька область, Україна 
Сім'я: Дружина, донька (2009 р.н.) 

Юрист за освітою. Працював в охоронному агентстві. Брав активну участь у подіях Революції Гідності як активіст Автомайдану. На фронт пішов добровольцем.

Загинув у бою з терористами, що атакували управління МВС у Маріуполі. Був убитий пострілом у спину, коли прикривав входження групи бійців у приміщення захопленого терористами Маріупольського МВС.

Прощання з бійцем відбулося 12 травня у Києві в Українському домі на Європейській площі. Похований на Байковому кладовищі.

Указом Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 року "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу" нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).


Дорошенко Олег Вікторович

Дата народження: 19.05.1971 

Дата загибелі: 08.06.2015 
Звання: Солдат 
Підрозділ: 28-ма окрема механізована бригада
Місце проживання: Київ, місто Київ, Україна 
Місце загибелі: Красногорівка, Донецька область, Україна 

Загинув 8 червня 2015 р. о 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район, Донецька область), в результаті наїзду на протитанкову міну та вибуху військового автомобілю ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. Разом з Олегом загинули шестеро побратимів.

 

 

 

 

 

 


Зінченко Андрій Сергійович

Дата та місце народження: 23 жовтня 1974 р., м. Київ.

Дата та місце загибелі: 8 жовтня 2016 р., с. Троїцьке, Попаснянський район, Луганська область.

Звання: Солдат.

Посада: Командир обслуги.

Підрозділ: 54-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув 8 жовтня 2016 р. близько 14.30 поблизу с. Троїцьке, Попаснянський район, Луганська область, внаслідок підриву на "розтяжці".

Місце поховання: м. Київ, Лук'янівське військове кладовище

Указом Президента України № 58/2017 від 10 березня 2017 року, "за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 

 


Корнєєв Сергій Миколайович

Дата та місце народження: 15 вересня 1983 р., м. Київ.

Дата та місце загибелі: 8 жовтня 2016 р. (помер від поранень).

Звання: Молодший сержант.

Посада: Заступник командира бойової машини–навідник-оператор.

Підрозділ: 53-я окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Помер 8 жовтня 2016 р. в ЦРЛ м. Бахмут від раніше отриманих поранень.

Місце поховання: м. Київ, Лук'янівське військове кладовище

 

 

 

 

 
 
 

Лазар Олександр Ілліч 

Дата народження: 13.05.1986 

Дата загибелі: 04.09.2016

Звання: Майор

Здійснював розвідувальну діяльність у м. Краматорськ Донецької області. Загибель пов'язана із захистом Батьківщини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Левицький В'ячеслав Миколайович

Дата народження: 07.12.1967 
Дата загибелі: 14.11.2014 
Звання: Солдат 
Підрозділ: 93-тя окрема механізована бригада
Місце проживання: Київ, місто Київ, Україна 
Місце загибелі: Піски, Донецька область, Україна 
Сім'я: мати, дружина, син (1997 р.н.), донька (1999 р.н.) 

Проживав В'ячеслав у Голосіївському районі. Мобілізований у середині серпня 2014 року. Кулеметник, 93-тя окрема механізована бригада.

14 листопада 2014 року загинув під час обстрілу бойовиками ДНР села Піски. Похований 18 листопада 2014 року в Києві, на Лук'янівському військовому цвинтарі.

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 

 


Лепеха Андрій Анатолійович 

Дата та місце народження: 15 травня 1969 р., м. Кролевець, Сумська область.

Дата та місце загибелі: 17 лютого 2015 р., с. Нижнє Лозове, Артемівський район, Донецька область.

 Звання: Полковник.

Посада: Начальник відділу експлуатації складів та ремонту технічних засобів.

Підрозділ: Центральне управління забезпечення паливно-мастильними матеріалами Тилу Збройних Сил України.

Обставини загибелі: Загинув 17 лютого 2015 р. у районі Дебальцеве, коли доправляв пальне для підрозділів, заблокованих поблизу міста.

Сімейний стан: Залишились батьки, брат, дружина та син.

Місце поховання: м. Кролевець, Сумська область

 Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).


Мельник Валерій Іванович

Дата народження: 23.06.1966 

Дата загибелі: 26.03.2017 
Звання: Полковник 
Підрозділ: Центральне автомобільне управління Озброєння Збройних сил України
Місце проживання: Радомышль, Житомирська область, Україна 
Місце загибелі: Малинівка, Донецька область, Україна 

Полковник, начальник управління організаційно-планового та експлуатації — заступник начальника Центрального автомобільного управління Озброєння Збройних сил України.

1988 року закінчив з відзнакою Київське вище танкове інженерне училище. Свою офіцерську службу розпочав у Групі радянських військ у Німеччині, на посаді заступника командира танкової роти з озброєння та заступника командира окремого танкового батальйону з озброєння.

Після розпаду СРСР повернувся в рідну Україну, служив на посадах заступника начальника автомобільної бази з технічної частини, начальника автомобільної служби центру забезпечення Міноборони.

2003 року закінчив з відзнакою Національну Академію оборони України. Проходив службу на посадах заступника командира полку з озброєння, начальника відділу оборонного планування Головного управління оперативного забезпечення ЗСУ та начальника управління ОПЄ — заступника начальника Центрального автомобільного управління Озброєння.

Близько 20 разів нагороджувався відзнаками Генштабу, Міноборони України та державними нагородами.

Під час виконання обов'язків начальника Озброєння штабу АТО організував та особисто керував технічним забезпеченням військ, залучених до виконання бойових завдань.

Загинув в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася біля с. Малинівка (Слов'янський район) Донецької області, в 13 км від аеродрому м. Краматорська.

За попередніми висновками, катастрофа сталася внаслідок зіткнення з лінією електропередач. Загинули троє льотчиків та два офіцера ЗСУ. 

З двома офіцерами попрощались 29 березня у Києві, в приміщенні Озброєння ЗСУ.

Похований Валерій Іванович в Радомишлі.


Михайлов Віталій Володимирович

Дата та місце народження: 8 травня 1976 р., м. Київ.

Дата та місце загибелі: 30 січня 2015 р., м. Дебальцеве, Донецька область.

Звання: Сержант.

Посада: Старший стрілець.

Підрозділ: 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон (128-а окрема гірсько-піхотна бригада).

Обставини загибелі: Загинув 30 січня 2015 р. в результаті артилерійського обстрілу взводного опорного пункту в районі м. Дебальцеве, Донецька область.

Сімейний стан: Залишилася дружина та син.

Місце поховання: м. Київ, Берковецьке кладовище, діл. № 86, р. 12, м. 5

Указом Президента України № 108/2015 від 26 лютого 2015 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

 


Недоводієв Микита Олександрович

Дата та місце народження: 9 березня 1981 р., м. Київ.

Дата та місце загибелі: 9 лютого 2015 р., с. Логвинове, Артемівський район, Донецька область.

Звання: Підполковник (посмертно).

Посада: Начальник бронетанкової служби бригади.

Підрозділ: 101-а окрема бригада охорони ГШ.

Обставини загибелі: Зник безвісті 09 лютого 2015 року. В 8.00 09.02.2015 року з території базового табору штабу сектору “С” (м. Дебальцеве), в складі колони вантажних автомобілів виїхав на автомобілі КамАЗ 4310 (військовий номер 0391 А1), він був старший машини. Автомобіль рухався за маршрутом: Дебальцеве-Артемівськ-Краматорськ-Ізюм-Харків за шинами до БТРів. Іхало в машині тільки 2 чоловік, водій - старший солдат військової служби за контрактом Федорченко Вадим Олександрович(зник безвісти). Загинув на трасі Дебальцеве-Артемівськ у верхній частині “дебальцевського виступу” в с. Логвинове Артемівського району Донецької області, колона автомобільної техніки потрапила у засідку диверсіонно-розвідувальної групи ворога та під потужним артилерійським обстрілом та зі стрілецької зброї противника колона автомобільної техніки була знищена.

Сімейний стан: Залишились батьки, сестра та дружина.

Місце поховання: м. Київ, Лук’янівське військове кладовище, діл. № 4, р. 3, м. 3

Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). 


Охрименко Ігор Іванович

Дата та місце народження: 26 травня 1980 р., Звенигородський район, Черкаська область.

Дата та місце загибелі: 30 серпня 2016 р., сел. Кам'янка, Ясинуватський район, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Навідник.

Підрозділ: 58-а окрема мотопіхотна бригада.

Обставини загибелі: Загинув 30 серпня 2016 р. під час несення служби в районі сел. Кам'янка, Ясинуватський район, Донецька область.

Місце поховання: м. Київ, Лук'янівське військове кладовище

 

 

 

 

 

 

Павлов Ігор Миколайович

Дата та місце народження: 28 травня 1968 р., м. Мензелінськ, Свердловська область, РРФСР.

Дата та місце загибелі: 9 лютого 2015 р., с. Логвинове, Артемівський район, Донецька область.

Звання: Полковник.

Посада: Начальник кафедри тактико-спеціальної підготовки факультету захисту інформації.

Підрозділ: Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій.

Обставини загибелі: Зник безвісти 9 лютого 2015 р. коли виїхавши на УАЗі в Дебальцеве попав під обстріл поблизу села Логвинове у верхній частині «дебальцівського виступу» на трасі між м. Дебальцеве і м. Артемівськ (Донецька область). В УАЗі також знаходились підполковник С. Василенко (загинув), молодший сержант А. Макаренко (загинув), підполковник А. Музика(загинув) та полковник С. Циганок (загинув). Впізнаний серед загиблих. Похований.

Сімейний стан: Залишились дружина та дві доньки.

Місце поховання: м. Київ, Берковецьке кладовище, діл. № 86, р. 12, м. 3д

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

З 17 років почав працювати на Богословському алюмінієвому заводі в м. Краснотурьїнську. Військову освіту отримав у Київському вищому зенітному ракетному училищі ім. С.М. Кірова. Офіцерську службу розпочав на посаді начальника зенітно-ракетного розрахунку зенітно-ракетної частини в Західній групі військ. З 1993 року прибув до України, де прийняв присягу на вірність українському народові та проходив службу на посаді курсового офіцера та начальника курсу факультету спеціального зв'язку Київського воєнного інституту управління та зв'язку. З 1999 року по 2001 рік - слухач факультету підготовки фахівців оперативно-тактичного рівня Національної академії оборони України. З 2001 по 2003 рік проходив службу на посадах: викладача, старшого викладача кафедри тактико-спеціальної підготовки Військового інституту телекомунікацій та інформатизації. З 2003 по 2006 рік навчався в ад'юнктурі Військового інституту телекомунікацій та інформатизації, після закінчення ад'юнктури був призначений на посаду заступника начальника кафедри тактико-спеціальної підготовки. З 2008 року - начальник кафедри тактико-спеціальної підготовки. У подальшому захистив дисертацію здобувача наукового ступеню "кандидат технічних наук" і отримав наукове звання "Доцент".


Рубанчиков Сергій Петрович

Дата народження: 07.03.1980 
Дата загибелі: 22.12.2016 
Звання: Солдат 
Підрозділ: 54-та окрема механізована бригада
Місце проживання: Київ, місто Київ, Україна 
Місце загибелі: Світлодарськ, Донецька область, Україина 
Сім'я: Брат 

Солдат, командир відділення розвідвзводу 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади.

 У ранньому віці втратив матір. Займався боксом та боротьбою, цікавився зброєю. З 2010 року щонеділі проходив тренування в УНСО.

Доброволець, у травні 2014 року пішов на війну у складі добровольчого міліцейського батальйону «Золоті Ворота», ніс службу на Луганщині.

Із квітня 2015 року служив у 131-му окремому розвідувальному батальйоні (батальйон УНСО), командир 1-го відділення 1-го взводу 1-ї роти. Воював в районі Маріуполя (Павлопіль, Широкине, Лебединське).

2016 року підписав контракт з 54 ОМБр. За кілька днів до загибелі отримав контузію на «світлодарській дузі» і потрапив у шпиталь, але вирвався на передову. 

 Загинув 24 грудня 2016 р. від розриву 122-мм снаряду під час боїв на «світлодарській дузі». Похований на Алеї Слави Лук'янівського військового цвинтаря у Києві.

Залишився брат, який разом з Сергієм пішов на фронт, він боронить Україну у лавах УДА.

Указом Президента України № 580/2016 від 29 грудня 2016 року, "за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).


Сніжок Ігор Сергійович

Дата та місце народження: 6 грудня 1973 р., смт. Куликівка, Чернігівська область.

Дата та місце загибелі: 3 лютого 2015 р., м. Дебальцеве, Донецька область.

Звання: Полковник (посмертно).

Посада: Начальник служби військових сполучень тилу.

Підрозділ: Командування Сухопутних Військ ЗСУ.

Обставини загибелі: Загинув 3 лютого 2015 р. поблизу Дебальцеве під час мінометного обстрілу базового табору.

Місце поховання: смт. Куликівка, Чернігівська область

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).

В Куликівській ЗОШ 3 квітня 2015 року відкрито меморіальну дошку на честь загиблого під час антитерористичної операції на Сході України, уроженця селища підполковника Сніжка Ігоря Сергійовича. ЇЇ вастановлено на фасаді навчального закладу, біля входу, поруч з дошкою на честь Героїв Рарянського Союзу Марка Гузя та Сепана Мурзи. 


Сухенко Сергій Михайлович

Дата народження: 16.12.1973 
Дата загибелі: 09.02.2015 
Звання: Сержант 
Підрозділ: 30-та окрема механізована бригада
Місце проживання: Київ, місто Київ, Україна 
Місце загибелі: Логвинове, Донецька область, Україна 
Сім'я: Дружина, дві доньки (1998 та 2010 р.н.) 

Щедрий на дружбу та турботу, Сергій міг прийти на допомогу в будь-який час. З дитинства гарно грав у футбол, вболівав за «Динамо» Київ. Знався на грибах, сам їх консервував. Любив відпочивати з родиною, донечці намагався дати все найкраще. З серпня 2014 року був мобілізований в АТО. На Новий рік навідав родину, а 9 лютого разом з побратимами потрапив у ворожу засідку і загинув.

Дві машини бригади попали під обстріл поблизу села Логвинове у верхній частині «дебальцівського виступу» на трасі між м. Дебальцеве і м. Артемівськ (Донецька область). З того часу зв'язок з бійцями був втрачений. Тіло воїна було упізнано серед загиблих. Поховали Сергія 25 лютого в селі Мотижин Київської області

Указом Президента України від № 473/2015 від 13 серпня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). 


Толочко Ілля Васильович 

Дата народження: 02.08.1985 
Дата загибелі: 20.01.2016 
Звання: Старший солдат 
Підрозділ: 24-та окрема механізована бригада
Місце проживання: Київ, місто Київ, Україна 
Місце загибелі: Тошківка, Луганська область, Україна 
Сім'я: Батьки, дружина, донька (2013 р.н.) 

Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 3 механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Мобілізований 3 червня 2015 року, проходив підготовку на Рівненському полігоні, після чого ніс службу в районі Бахмутської траси, в Кримському, Новотошківці, Тошківці. За час несення служби Ілля тричі хворів на запалення легень та лікувався у шпиталях.

20 січня 2016 року помер під час несення військової служби в смт Тошківка Попаснянського району Луганської області.

Вдома залишились батьки, дружина Олена та маленька донька Настя, яка досі чекає свого татка.

 

 
 

Шишко Олександр Сергійович

Дата народження: 04.09.1985 
Дата загибелі: 22.07.2014 
Звання: Солдат 
Підрозділ: 12-й батальйон територіальної оборони "Київ"
Місце проживання: Київ, місто Київ, Україна 
Місце загибелі: с. Весела гора, Луганська область, Україна 
Сім'я: Дружина, донька (2013 р.н.), мати, сестра з інвалідністю 

Він виріс без батька, рано навчився нести відповідальність за всю сім'ю. Олександр мав багато друзів, добре грав у футбол, був капітаном команди. Закінчив Національний транспортний університет, добре знав автомобілі. Мужній, сміливий, закоханий в Україну. Він сам пішов у військкомат і висловив бажання захищати свободу країни і власну сім'ю, щоб дочка, ставши дорослою, не боялася ходити по вулицях рідного міста. На передовій був кулеметником і справжнім воїном.

Помер від поранень, отриманих під час обстрілу террористами позицій сил АТО

Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

  


Шпак Марко Валентинович

Дата народження: 02.08.1988 
Дата загибелі: 24.06.2014 
Звання: Старший прапорщик 
Підрозділ: Спецпідрозділ "Сокіл" УМВС України в Донецькій області
Місце проживання: Київ, місто Київ, Україна 
Місце загибелі: Слов’янськ, Донецька область, Україна 
Сім'я: Батьки, дружина, син (2011 р.н.) 

Марк присвятив військовій службі 4 роки, а в оперативно-бойовому спеціальному підрозділі Служби безпеки України – 3 роки чесної, сумлінної праці.

Загинув Марк близько 24 червня 2014 року під Слов'янськом в районі гори Карачун у збитому бойовиками військовому гелікоптері Мі-8, який повертався з блокпоста з фахівцями, що встановлювали апаратуру з метою організації моніторингу простору, фіксації фактів порушення перемир'я в зоні проведення АТО.

Указом Президента України № 640/2014 від 8 серпня 2014 року "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України" нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)

 

 


Юрченко Юрій Васильович

Дата народження: 16.03.1973

Дата загибелі: 03.05.2015

Звання: Сержант

Помер у ВМКЦ Західного регіону.

 

 

 

 

Версiя для друку